Біль
Відчуй мою біль, й зрозумій, як важко...
Знаходитись в чотирьох стінах, мені від них страшно...
Я зублукала в цім світі… я одна. одинока.
Я занурилась в собі, тепер я самотня...
Я не знаю, що далі буде зі мною.
Стану вовчицею, й втічу від болі..
Стану вити на ясний місяць
Щоб почули птахи у тихім лісі.
Я хочу подивитись, ще раз в твої очі.......
Шоб побачити ту байдужість, до мене такої.
Я хочу лиш кричати від болі і туги...
Шоб побачили всі, як зійду я зі смуги...
І вже колір чорний… став привичним...
І сміх мій награний… став для всіх класичним..
Й почуттів вже всіх нема!!!!
Й пропала моя природня краса...
Я прошу!!! Я благаю!!! дай мені спокій!!!!
Не приходь до мене в сни! йди по своїй дорозі!!!!
Я не можу сходити з розуму — цілими днями.
Всі відріклись, й залишились на серці болючі шрами...
Автор: Дерев«янська Каріна
Знаходитись в чотирьох стінах, мені від них страшно...
Я зублукала в цім світі… я одна. одинока.
Я занурилась в собі, тепер я самотня...
Я не знаю, що далі буде зі мною.
Стану вовчицею, й втічу від болі..
Стану вити на ясний місяць
Щоб почули птахи у тихім лісі.
Я хочу подивитись, ще раз в твої очі.......
Шоб побачити ту байдужість, до мене такої.
Я хочу лиш кричати від болі і туги...
Шоб побачили всі, як зійду я зі смуги...
І вже колір чорний… став привичним...
І сміх мій награний… став для всіх класичним..
Й почуттів вже всіх нема!!!!
Й пропала моя природня краса...
Я прошу!!! Я благаю!!! дай мені спокій!!!!
Не приходь до мене в сни! йди по своїй дорозі!!!!
Я не можу сходити з розуму — цілими днями.
Всі відріклись, й залишились на серці болючі шрами...
Автор: Дерев«янська Каріна
0 коментарів