Одна...

Блоґ: Карина Деревянская

Ти одна… чуєш!? Ти одна… ти самотня тепер особистість.
Ти одна… знаєш це сама… сама розумієш, все це твоя впертість..
І коли горіла та свіча, ти була одна… самотня й одинока…
Ти одна, в своїм світі одна, й для тебе тепер одна дорога

Ти закрила всі проходи й щілини..
Ти замкнула на замки всі двері… й сльози твої – як в малої дитини,
І течуть, течуть, як краплі дощу з старої хатини…

Сама не вірила, і недовіряла… не показувала своєї цноти…
Ти просто кохала, і не дарувала простої турботи…

А тепер, коли зрозуміла, і почала відчувати каяття…ти думаєш на одним словом… яке є «прощавай»
Ти почала відчувати біль, й радість відчуваєш на собі. А тепер ти просиш в Бога ще раз відчути, що таке «рай»

Раз так, то пере види часові стрілки… й тоді настане та пора, коли можна буде пробачати всі минулі дії..
Попроси в нього, в Бога, в себе прощення… й справдяться всі твої надії…

Й почнеш жити за ново, відчуєш просте й необмежене почуття щастя
Ти просто кохай, й відчувай стукіт зап’ястя .

Тепер все буде по іншому, тепер все буде чудово.
І коли пройде час, ти ще згадаєш моє слово..

Люби, цінуй, кохай.
Дару тепло й не покидай.
Злови жагу життя свою.
Й почуєш слова його « її люблю»

Будь просто поруч,
Й в теплі моменти й в холодні,
Й він ніколи не піде ліворуч.
Й будеш ти з ним по сьогодні.

Цілуй його тіло..
Ти ж так цього хотіла…
Цінуй кожну хвилину,
Й подаруй йому дитину..

Отож завершую промову, про те, ще скажу пару слів.
Цінуй життя яке в дарунок було, і не побачиш на своїм обличчі сліз…

Автор: Дерев.янська Каріна